Закон спрямований на підвищення привабливості України як проарбітражної юрисдикції шляхом гармонізації національного законодавства зі стандартами Типового закону ЮНСІТРАЛ, розширення компетенції міжнародного комерційного арбітражу та створення законодавчого підґрунтя для розгляду інвестиційних спорів.
Травень 2026
28 квітня 2026 року Верховна Рада України проголосувала за прийняття законопроєкту № 12141 «Про внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу».
КЛЮЧОВІ ЗМІНИ
1. Розширено перелік комерційних спорів, що можуть бути передані на розгляд міжнародного комерційного арбітражу
Новий Закон розширює перелік критеріїв, що визначають підвідомчість спору міжнародному комерційному арбітражу. Відтепер, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків можуть бути передані на розгляд арбітражу не лише, якщо комерційне підприємство однієї із сторін знаходиться за кордоном (як зазначено у чинній редакції Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»), але якщо:
одне з наступних місць знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні підприємства:
- місце арбітражу, якщо воно визначено в арбітражній угоді або відповідно до неї;
- будь-яке місце, в якому повинна бути виконана значна частина зобов'язань, що виникають із договірних або інших цивільно-правових відносин;
- місце, з яким найбільш тісно пов'язаний предмет спору, або
сторони явно домовились про те, що предмет арбітражної угоди пов'язаний більш ніж з однією державою.
Чинна редакція Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не визначала момент, станом на який має встановлювалася місцезнаходження комерційних підприємств сторін. Однак, новим Законом уточнено, що наявність комерційного підприємства має оцінюватися на момент укладення арбітражної угоди.
При цьому також збережено як окремі категорії спорів, які можуть бути передані на розгляд міжнародного арбітражу, спори за участі підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, а також спори за участі адміністратора за випуском облігацій.
Важливо: зворотна дія внесених змін
Зазначені зміни поширюються також на арбітражні угоди, укладені до набрання чинності цим Законом. Таким чином, арбітражні угоди щодо спорів, які не могли бути передані на розгляд міжнародного комерційного арбітражу згідно з чинним регулюванням, після набрання цим Законом сили є дійсними та виконуваними у тій мірі, в якій вони відповідають новому регулюванню.
2. Закріплено можливість розгляду інвестиційних спорів між інвестором та державою у МКАС при ТПП України
Суттєвим нововведенням є те, що відтепер МКАС при ТПП України має юрисдикцію щодо розгляду спорів за участю інвестора (або іншого учасника інвестиційної діяльності) та держави (її органів та установ) або міжурядової організації, у зв'язку із здійсненням інвестиційної діяльності на території України чи іншої держави.
Підставою для передачі таких спорів до МКАС може бути міжнародний договір, закон України або інший нормативно-правовий акт, угода сторін, що міститься у контракті чи іншому документі.
Для заохочення використання МКАС при ТПП України у вирішенні інвестиційних спорів новим Законом доручено Кабінету Міністрів України:
при підготовці нових двосторонніх інвестиційних договорів (BIT) та угод про вільну торгівлю з інвестиційними положеннями, а також при перегляді чинних угод, передбачати МКАС при ТПП України як одну з опцій для вирішення інвестиційних спорів;
рекомендувати державним підприємствам та установам включати до зовнішньоекономічних договорів арбітражні застереження, які б передбачали національні постійно діючі арбітражні установи як одну з опцій для вирішення інвестиційних спорів.
Відповідні зміни щодо розширення компетенції також були внесені до Положення про МКАС при ТПП України.
3. Розмежовано виконання функцій допоміжного органу в арбітражі
Закон розмежовує орган, уповноважений виконувати допоміжні функції в арбітражі, залежно від виду самого арбітражу. Зокрема, у разі арбітражу ad hoc, органом, уповноваженим здійснювати допоміжні функції є Президент Торгово-промислової палати України, а у випадку іституційного арбітражу – орган, визначений регламентом відповідної арбітражної установи.
Зокрема, йдеться про такі допоміжні функції як призначення арбітр(а)ів у разі відсутності згоди сторін або неможливості сформувати склад трибуналу у визначений сторонами спосіб; розгляд скарг щодо відмови у задоволенні заяви про відвід арбітра; вирішення питань щодо призначення арбітра(ів) у разі неспроможності арбітра(ів) виконувати свої функції або їх невиконання з інших причин.
