INSIDETAX
1. Чи застосовуються штрафи за порушення обов’язків щодо КІК у період воєнного стану, зокрема за ст. 120.7 ПКУ (несвоєчасне подання повідомлення та звіту про КІК)?
Штрафні санкції за ст. 120.7 ПКУ не застосовуються за порушення, вчинені з 01.01.2022 і до останнього дня місяця припинення/скасування воєнного стану, за умови виконання відповідних обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
2. Якщо дивіденди виплачуються українською компанією на користь нерезидента (який є КІК для кінцевого бенефіціара – резидента), і з них утримано податок на доходи нерезидентів за п.п. 141.4.2 ПКУ – чи виникає ПДФО/ВЗ у контролера?
Дивіденди, які вважаються отриманими контролером відповідно до правил КІК, не включаються до його оподатковуваного доходу, якщо вони раніше оподатковані в Україні на рівні юрособи за п.п. 141.4.2 ПКУ. Відповідно, вони не оподатковуються ПДФО і військовим збором на рівні фізособи-контролера.
3. Чи вважається прибуток КІК фактично отриманим контролером, якщо виплата / розподіл іде через ланцюг опосередкованого володіння (наприклад, дивіденди КІК перераховуються на іншу компанію в структурі), і як це відображати у звітуванні?
Фактичне отримання доходу контролюючою особою може мати місце як при прямій виплаті, так і при надходженні коштів через ланцюг опосередкованого володіння. Також зазначено, що подання скороченого звіту не звільняє від обов’язку подати повний Звіт про КІК у встановлений строк і належно відобразити у ньому суми розподіленого/виплаченого прибутку у відповідних рядках (зокрема тих, що відображають дивідендні виплати).
4. Чи потрібно подавати Повідомлення про КІК, якщо резидент володіє часткою 45% в іноземній юрособі, але не здійснює фактичного контролю, а інші частки належать нерезиденту та іншій особі?
Повідомлення подається тоді, коли набуття частки/початок фактичного контролю призводить до визнання особи контролюючою. Якщо особа не відповідає критеріям контролюючої (зокрема, не досягається поріг і відсутній фактичний контроль), обов’язку подання Повідомлення немає.
Контролюючою особою, зокрема, є резидент України, який володіє часткою в іноземній юридичній особі більше ніж 10% за умови, що сукупно резиденти володіють 50% і більше, або здійснює фактичний контроль. Водночас відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для 2022–2023 звітних (податкових) років підпункт «б» застосовується у редакції з порогом 25% і більше за тієї ж умови сукупних 50% і більше. Враховуючи, що частка володіння становила 22% у 2022 та 2023 роках, така особа не є контролюючою особою за умови відсутності фактичного контролю над КІК, а отже відсутній обов’язок щодо подання Звіту про КІК.
6. Якщо обов’язки щодо КІК (зокрема подання Повідомлення про відчуження частки) будуть виконані ще під час воєнного стану, чи можна розраховувати на звільнення від штрафів за абз. 1-8 п. 120.7 ПКУ, і з якої дати починається відлік шестимісячного строку?
ДПС підтверджує загальну логіку перехідної норми: за порушення, вчинені з 01.01.2022 і до останнього календарного дня місяця, в якому воєнний стан в Україні буде припинено / скасовано, штрафи за абз. 1-8 п. 120.7 ПКУ не застосовуються за умови, що контролююча особа виконає обов’язки за ст. 392 ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Щодо стартової дати відліку шести місяців ДПС не фіксує конкретний механізм наперед і зазначає, що порядок визначення початку цього строку здійснюватиметься відповідно до норм ПКУ, чинних на момент припинення або скасування воєнного стану.
7. Чи потрібно подавати Звіт про КІК за 2025 рік, якщо КІК ліквідовано/припинено протягом 2025 року і з дати ліквідації втрачено статус контролюючої особи, та який звітний період фінзвітності КІК брати у такому випадку?
ДПС зазначає, що у випадку втрати контролю над КІК протягом 2025 року контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу Звіт про КІК за 2025 рік одночасно з поданням річної декларації за 2025 рік та копій фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК у звітному 2025 році. При цьому звітним (податковим) періодом для цілей КІК є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року, а звітний період для складання фінансової звітності КІК платник податків визначає самостійно – він може закінчуватися як на дату втрати статусу контролера, так і на кінець календарного року.
8. Якщо у 2024 році особа фактично втратила резидентство України, чи зберігається обов’язок подавати Звіт про КІК за 2024 рік щодо іноземної компанії?
Щодо резидентського статусу України ДПС наводить критерії з ПКУ та окремо зазначає, що за обставинами, описаними у зверненні (зокрема, наявність у 2024 році корпоративних прав юрособи-резидента України, соціальних виплат і громадянства України), платник може бути визнаний резидентом України, але водночас підкреслює, що визначення резидентського статусу не належить до функцій контролюючого органу – фізична особа самостійно визначає його на підставі критеріїв ПКУ. Обов’язок подання Звіту про КІК виникає у фізичної особи як резидента України, яка відповідає критеріям контролюючої особи за ст. 39² ПКУ.
9. Чи має фізособа-резидент подавати Повідомлення про набуття 45% у юрособі-нерезиденті у 2025 році, якщо вона не здійснює фактичного контролю, а інші учасники – 10% іноземець і 45% громадянин України, який не є податковим резидентом України?
Повідомлення подається лише тоді, коли набуття частки або початок фактичного контролю призводить до визнання особи контролюючою щодо КІК. Контролюючою особою є резидент України, який (1) володіє понад 50% або (2) володіє понад 10% за умови, що сукупно резиденти України мають 50% і більше, або (3) здійснює фактичний контроль. За наведених у зверненні обставин (45% у заявника, фактичного контролю немає; інший співвласник на 45% описаний як нерезидент) підхід ДПС зводиться до висновку: якщо фізособа-резидент не відповідає критеріям контролюючої особи, то вона не зобов’язана подавати Повідомлення.
10. Наскрізні дивіденди: якщо українська компанія виплачує дивіденди на користь нерезидента (КІК) і утримує податок на доходи нерезидентів за п.п. 141.4.2 ПКУ, чи виникає ПДФО у контролера, у тому числі коли КІК далі виплачує дивіденди контролеру?
ДПС зазначає, що дивіденди, які КІК отримує від юридичних осіб України (у т.ч. опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб), вважаються дивідендами, отриманими контролюючою особою безпосередньо, включаються до її оподатковуваного доходу звітного періоду отримання дивідендів КІК та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ. При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК і не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати контролюючій особі. Окремо ДПС підкреслює, що дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до цих правил, не включаються до загального оподатковуваного доходу, якщо вони раніше оподатковані в Україні на рівні юридичної особи у порядку п.п. 141.4.2 ПКУ.
11. Як заповнювати Звіт про КІК, якщо за фінзвітністю КІК – збиток (від’ємне значення), а також якщо формально виконуються умови звільнення, але результат – збитковий?
Від’ємні значення допускаються у графах 23 і 24. Графа 27 у такому разі не заповнюється. Якщо ж контролююча особа планує переносити від’ємне значення скоригованого прибутку КІК у майбутні періоди (відображає його у графі 25.3), у графі 27 зазначається «0». Якщо у графі 28 відображено умови звільнення від оподаткування (п. 392.4 ПКУ), у графах 25.1, 25.2 та 25.3 проставляється «0». Сума від’ємного значення скоригованого прибутку КІК може переноситися виключно в межах однієї КІК. Додатки К, ЦП і ТЦ у такій ситуації не заповнюються.
12. Якщо подано скорочений звіт по КІК, але згодом контролер не може отримати фінансову звітність КІК (втрачено контакт тощо), чи звільняє це від подання повного звіту та/або від відповідальності?
Подання скороченої форми Звіту про КІК не звільняє від обов’язку подати повний Звіт про КІК та завірені копії фінансової звітності: такий повний Звіт подається не пізніше кінця календарного року, наступного за звітним. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід або об’єкт оподаткування контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним, подає уточнюючу декларацію. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються. Водночас за неподання Звіту про КІК передбачено штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Окремо ДПС звертає увагу на перехідну норму п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 01.01.2022 до останнього календарного дня місяця, в якому припинено/скасовано воєнний стан, не застосовуються за умови виконання відповідного обов’язку протягом шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.
13. Як оподатковується прибуток КІК у контролера, якщо прибуток КІК розподіляється (і контролер фактично отримує кошти прямо або через ланцюг володіння) до/після подання Звіту про КІК, і чи можна зменшити ПДФО на податки, сплачені КІК за кордоном?
Частина скоригованого прибутку включається до річного оподатковуваного доходу контролера. Якщо прибуток розподілено до подання звіту/включення до декларації – застосовується ставка, передбачена для таких виплат. Якщо після подання звіту, але до завершення другого календарного року, наступного за звітним – можливий перерахунок із правом подання уточнюючої декларації. Також дозволено зменшення ПДФО на суму корпоративного (аналогічного) податку, фактично сплаченого КІК за кордоном (у т.ч. утриманого у джерела), за умови документального підтвердження і подання копій документів разом із декларацією.
14. Якщо скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування за умовами п. 392.4 ПКУ, чи є підстави притягати контролюючу особу до відповідальності за не відображення у Звіті про КІК інформації за підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» (п.п. 392.5.3 ПКУ)?
Навіть у разі звільнення скоригованого прибутку КІК від включення до бази оподаткування контролюючої особи (за п. 392.4 ПКУ) повний Звіт про КІК подається обов’язково – із відображенням умов такого звільнення та заповненням граф відповідно до затвердженої форми і Порядку (наказ Міністерство фінансів України № 254). Водночас, якщо скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування за п. 92.4 ПКУ, то підстави для притягнення до відповідальності контролюючої особи за не відображення інформації, визначеної підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» п.п. 392.5.3 ПКУ, відсутні.
15. Чи є обов’язок подавати Звіт про КІК за 2022–2023 роки, якщо частка володіння в іноземній компанії становить менше 25%, а фактичний контроль відсутній?
З урахуванням перехідної норми (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) для 2022–2023 звітних (податкових) років критерій володіння (за умови сукупного володіння резидентами України 50% і більше) застосовується з порогом 25 і більше відсотків. Отже, якщо частка становить менше 25%, особа не визнається контролюючою особою за критерієм володіння і, за умови відсутності фактичного контролю, обов’язок щодо подання Звіту про КІК відсутній. Водночас, якщо жодна з осіб не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).
16. Чи стає «керуючий майном» (управитель) контролюючою особою КІК, якщо він діє за договором управління майном, а бенефіціар/власник має 100% у КІК?
Контролюючою особою за таких обставин є власник / бенефіціар (за наявності 100% частки), а управитель, який на підставі договору довірчого управління на користь та в інтересах фізичної особи – резидента України, не визнається контролюючою особою. Відповідно, у нього не виникатиме зобов’язання подання Повідомлення.
ОГЛЯД ПІДГОТОВЛЕНО ПРАКТИКОЮ ПОДАТКОВОГО І МИТНОГО ПРАВА
Вікторія Фоменко
Партнер