INSIDETAX DIGEST
1. Кожна підстава ТЦУ перевірки потребує доведення незаконності з метою визнання незаконним наказу про проведення ТЦУ перевірки
підстави ТЦУ перевірки
пп. 78.1.16, 78.1. 14 ПКУ
звіт КО
ТЦУ спір
Платник податків оскаржив наказ про ТЦУ-перевірку, посилаючись на те, що податкова порушила процедуру її призначення, зокрема не направила перед перевіркою належний запит про надання додаткової інформації в порядку статті 39 ПК України. Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з цією логікою та скасували наказ.
КАС ВС зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій зосередилися лише на одній підставі перевірки – підпункті 78.1.14 ПК України, але не дали оцінки другій самостійній підставі, прямо зазначеній у наказі, – підпункту 78.1.16 ПК України, тобто факту отримання звіту про контрольовані операції. Саме тому КАС ВС скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд.
2. За умови відображення мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави надіслання запиту, такий запит не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а відповідно не свідчить про незаконність перевірки стосовно надання ТЦУ документації
недоліки запиту
орган ДПС
пп. 73.3 ПК України
ТЦУ спір
ТЦУ документація
Платник податків оскаржив ППР, який на нього було накладено штраф за ненадання ТЦУ документації за 2015-2020 рр на запити ДПС.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені запити не відповідають вимогам, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки у них не зазначено підстав для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує та перелік документів, які пропонуються надати платнику податків.
Однак, КАС ВС не погодився із такими висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що зі змісту запитів ДПС України можливо ідентифікувати фактичну підставу для їх надсилання та обсяг (зміст) інформації, яка повинна містити ТЦУ документація відповідно до вимог п.39.4.6 ПК України. Окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 ПК України
3. Лише з 01.01.2018 в рамках планових та позапланових перевірок податкові органи отримали право здійснювати перевірки питання дотримання ТЦУ правил у відповідності до п. 140.5.4 ПК України
повноваження органу ДПС
питання ТЦУ
пп. 75.1.2 ПКУ
140.5.4 ПКУ
ТЦУ спір
Податковий орган у вересні 2017 року проводив документальну планову перевірку, за результатами якої встановив незастосування платником податків «збільшувальної» податкової різниці відповідно до п. 140.5.4 ПК України. При цьому, КАС ВС визнав, що предметом даної перевірки не могли бути питання ТЦУ, зокрема визначені у п. 140.5.4 ПК України, оскільки такі повноваження виникли у податкового органу лише з 01.01.2018 після внесення змін до підпункту 75.1.2 пункту 75,1 статті 75 ПК України.
В результаті, висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення, за рахунок заниження різниць, які виникають відповідно до ПК України, визнані судом незаконними та необґрунтованими.
4. "Конструктивні дивіденди" виникають у період самостійного коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств, а не у період здійснення КО
конструктивні дивіденди
період виникнення
податок на доходи нерезидентів джерелом походження з України
ІПК
КАС ВС зазначив, що база оподаткування для цілей оподаткування «конструктивних (прихованих) дивідендів» визначається, виходячи з розміру коригування фінансового результату до оподаткування, яке здійснює або самостійно платник податків, або податковий орган, у період здійснення такого коригування, а не у період здійснення КО.
5. Нездійснення КО не є причиною для неподання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (CbCR)
звіт у розрізі країн МГК
CbCR
QCAA
контрольовані операції
ІПК
Якщо платник податків не здійснював протягом звітного періоду КО, то дана обставина не звільняє такого платника податків від обов'язку щодо подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, МГК, (CbCR), оскільки пп. 39.4.10 ПК України не встановлено обмеження щодо подання Звіту CbC для платників податків, які не здійснювали КО. Окрім цього, між Україною та США, де зареєстрована материнська компанія МГК, є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA.
ІПК від 20.08.2025 р. № 4470/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК
6. Якщо МГК уповноважило іншого нерезидента, з країною резидентства якого та Україною підписано угоду про автоматичний обмін CbCR (угода QCAA - Qualifying Competent Authority Agreement), то платнику податків звіт у розрізі країн МГК CbCR можна не подавати в Україні:
Багатостороння угода MCAA CbC
МГК
уповноважена особа
звіт у розрізі країн МГК
ІПК
Якщо між Україною та юрисдикцією податкового резидентства уповноваженої компанії МГК – Республікою Кіпр, є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, а також оскільки є чинними Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах та Багатостороння угода MCAA CbC між Україною та Республікою Кіпр, то платник податків може бути звільнений від подання звіту у розрізі країн МГК CbCR за фінансовий рік.
7. Неналежність доказів порушення ТЦУ правил свідчить про незаконність ППР, винесеного за результатами ТЦУ перевірки
належність доказів
дослідження ринку
ТЦУ спір
Податковий орган, визначаючи відповідність умов КО принципу «витягнутої руки», використав дослідження ринку перевалювання товарів у портах України, підготовлені сторонніми організаціями. Суди встановили, що доказів належного замовлення цих досліджень самим податковим органом не подано, а матеріали справи, навпаки, підтверджували відсутність такого замовлення.
КАС ВС погодився, що такі дослідження як докази не можуть вважатися належною та безспірною основою для висновків податкового органу у ТЦУ спорі. Тому касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
8. Фізико-хімічні властивості товарів самі по собі не є визначальним критерієм для оцінки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки». Вирішальним є їх економічне призначення, функції сторін та умови реалізації таких товарів на ринку
метод ПНЦ
співставність КО та НКО
п. 140.5.4 ПКУ
ТЦУ спір
Податковий орган зазначив в акті перевірки про те, що платник податків повинен був застосувати «збільшувальну» податкову різницю, передбачену п. 140.5.4 ПК України, з огляду на те, що платник податків в ТЦУ документації використав методу ціни перепродажу та внутрішні зіставні НКО, які на думку податкового органу не були зіставними.
В якості причини неспівставності податковий орган послався, зокрема на відмінність товарів в КО (аамінокислоти) та НКО (сіль міді сірчаної кислоти). Проте КАС ВС зазначив, що економічне призначення, функції сторін та умови реалізації таких товарів на ринку мають пріоритет над фізико-хімічними властивостями товарів, які самі по собі не є визначальним критерієм для оцінки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки»
9. Сам факт призначення ТЦУ перевірки у період дії мораторію нівелює усі її наслідки, навіть якщо у подальшому така ТЦУ перевірки була зупинена і відновлена після завершення мораторію
ТЦУ перевірка
мораторій
Закон № 2719
ТЦУ спір
Платник податків оскаржив ППР, винесені за результатами ТЦУ перевірки на тій підставі, що вказана перевірка розпочата і проводилася у період дії мораторію на ТЦУ перевірки, оскільки наказ про ТЦУ перевірку винесено від 15.03.2021.
КАС ВС визнав, що з 25.11.2022 в ПК України передбачена можливість проведення ТЦУ перевірок з огляду на положення пп. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України. При цьому, КАС ВС зазначив, що набрання чинності Законом № 2118-IX не створювало правових підстав для зупинення перевірки платника, а набрання чинності 25 листопада 2022 року Законом № 2719-ІХ не наділяло податковий орган повноваженнями на прийняття наказу про поновлення ТЦУ перевірки.
Окрім цього, КАС ВС також зробив висновки відносно постанови Великої Палати ВС від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, зазначивши, що постанова Великої Палати ВС не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.
10. Такі джерела інформації як інформаційний бюлетень ДП «Держзовнішінформ» «Огляд цін українського та світового товарних ринків», а також бази даних Argus і Refinitiv Agriculture Research не містять повної інформації, яка б дозволяла оцінити умови КО та НКО як зіставні для цілей застосування методу ПНЦ.
метод ПНЦ
форвардний контракт
ТЦУ спір
КАС ВС зробив висновок, що усі з перелічених джерел інформації не могли бути використані з метою застосування методу ПНЦ, оскільки інформація, що представлена у цих джерелах, відображала лише один чи два критерії з усіх, що суттєво впливали на ціну товару (характеристика товару, обсяги поставки, розподілення функцій, умови розподілення ризиків, строки виконання договорів, умови здійснення платежів розмір звичайних надбавок та знижок, характеристика ринку товарів, бізнес-стратегії компаній).
КАС ВС також виснував, що у випадку укладення форвардних контрактів зіставлення цін на товари у КО та НКО має проводитися на дату укладення такого контракту, а не на дату фактичної поставки товару.
ОГЛЯД ПІДГОТОВЛЕНО ПРАКТИКОЮ ПОДАТКОВОГО І МИТНОГО ПРАВА
Вікторія Фоменко
Партнер