На практиці отримання судового рішення нерідко є лише половиною справи. Не менш складним може виявитися його примусове виконання, особливо якщо боржник не має очевидних активів або цілеспрямовано ухиляється від виконання рішення.
23 жовтня 2026 року набрала чинності основна частина положень Закону України № 4833-IX, якими внесено низку змін до процедури примусового виконання судових рішень.
Що саме змінилося та які практичні наслідки це матиме для бізнесу?
Розглянемо 5 істотних змін, які варто врахувати як кредиторам, так і боржникам.
Виконавчий документ повернули? Провадження можна поновити
Однією з найбільш суттєвих новел стало запровадження окремої процедури поновлення виконавчого провадження (нова стаття 37-1 Закону України «Про виконавче провадження»). Раніше для повторного стягнення документ знову пред’являли до виконання і відкривали нове провадження.
Відтепер (а саме, з 23.10.2026) механізм змінюється. Стягувач може звернутися із заявою про поновлення раніше відкритого виконавчого провадження. При цьому:
провадження поновлюється зі збереженням його попереднього номера;
звернутися можна не лише до виконавця, який раніше здійснював провадження, а й до іншого територіально компетентного органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;
за належно поданою заявою виконавець повинен винести постанову про поновлення не пізніше наступного робочого дня після її отримання.
Які практичні наслідки?
Після 23 жовтня 2026 року в разі повернення виконавчого документа слід звертатися із заявою про поновлення попереднього провадження, а не про відкриття нового. Інакше існує ризик отримати відмову у відкритті виконавчого провадження.
Зі свого боку, компаніям, які мають раніше повернуті без виконання виконавчі документи, варто перевірити строки їх пред'явлення та розглянути можливість поновлення відповідних проваджень.
Стягнення з електронних гаманців, платіжних рахунків і депозитів: більше активів «під прицілом» виконавця
Оновлена стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» уточнює стягнення з фінансових активів боржника. Відтак, йдеться не лише про банківські рахунки, а й про рахунки в небанківських надавачів платіжних послуг та електронні гроші в електронних гаманцях.
Наскільки ефективно це працюватиме на практиці – зможемо дізнатися найближчим часом.
Окремої уваги заслуговують банківські депозити.
Відтепер розміщення коштів боржника на депозитному рахунку не перешкоджає зверненню стягнення на такі кошти.
Після отримання постанови про арешт коштів на строковому депозиті банк не має права продовжувати строк відповідного депозитного договору. Виконавець повинен направити банку платіжну інструкцію на примусове списання коштів у передбаченому законом розмірі.
Які практичні наслідки?
Для кредиторів це означає більш визначений механізм пошуку та стягнення фінансових активів, зокрема тих, що перебувають поза традиційними банківськими рахунками.
Натомість, боржникам слід враховувати, що використання депозитів або електронних платіжних інструментів саме по собі не захищає відповідні активи від примусового стягнення.
Борг погашено – арешт знімуть автоматично. Але є нюанс
Нова стаття 39-1 Закону України «Про виконавче провадження» запроваджує механізм автоматизованого зняття окремих арештів після погашення заборгованості.
Раніше навіть після повного погашення боргу зняття арештів потребувало додаткових часу та дій зі сторони державного або приватного виконавця.
Тепер за визначених умов автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) формуватиме повідомлення про погашення заборгованості, що є підставою для виключення відповідних відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арештів.
Разом з тим, є два важливі обмеження:
• механізм застосовується лише до виконавчих проваджень, сума стягнення за якими не перевищує 10 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня відповідного року. У 2026 році це не більше 86 470 грн.;
• недостатньо погасити лише основний борг. На відповідний рахунок державного або приватного виконавця мають надійти кошти, достатні для покриття всіх платежів, що підлягають стягненню у провадженні, зокрема виконавчого збору, витрат, штрафів та винагороди приватного виконавця.
Які практичні наслідки?
Новий механізм може прискорити розблокування фінансових активів у провадженнях щодо невеликих сум.
Водночас, для більшості великих комерційних спорів, у яких сума стягнення перевищує встановлений поріг, автоматизована процедура наразі не застосовуватиметься. А тому не варто розраховувати, що будь-яка сплата боргу автоматично призведе до зняття всіх арештів.
Арешт для забезпечення позову: чіткі правила виконання
Закон України «Про виконавче провадження», серед іншого, доповнено новою статтею 62-1, яка спеціально врегульовує порядок примусового виконання судових рішень про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, кошти або електронні гроші боржника.
Нагадаємо, що можливість арешту майна для забезпечення позову існувала й раніше. Утім, особливості виконання таких судових рішень регулювалися переважно загальними нормами законодавства про виконавче провадження.
У день відкриття провадження виконавець повинен винести постанову про арешт і вжити заходів для внесення відповідних відомостей до реєстрів. Після накладення арешту провадження закінчується. При цьому стягувати кошти або реалізовувати майно на підставі самої ухвали про забезпечення позову не можна.
Які практичні наслідки?
Для бізнесу це насамперед питання правової визначеності. Стягувач отримує чіткіший порядок виконання ухвали про арешт майна, необхідного для збереження можливості виконати майбутнє судове рішення, тоді як боржник має додаткову визначеність щодо меж такого провадження.
Вкажіть IBAN перш ніж іти до суду
Ще одне нововведення стосується безпосередньо судового процесу. Вимоги до змісту позовних заяв змінюються нечасто, але з 24 квітня 2026 року це сталося.
У позовах про стягнення коштів (зверніть увагу, що НЕ у всіх) і юридичні, і фізичні особи (зокрема, ФОП) мають зазначати реквізити свого банківського чи платіжного рахунку та додавати підтвердження його наявності. Якщо фізична особа або ФОП не має рахунку, слід прямо зазначити це й указати бажаний спосіб отримання коштів.
Відсутність відповідних реквізитів або підтвердного документа може бути підставою для залишення позовної заяви без руху. А тому перед поданням перевірте реквізити й додатки: інакше позов можуть залишити без руху. Особливо критично це може бути для спорів, які потребують швидкого судового реагування.
Отже, що варто зробити вже зараз?
Кредиторам, щонайменше, переглянути повернуті виконавчі документи та повідомити виконавцям про відомі активи боржників (з урахування розширеного переліку таких активів).
Боржникам враховувати можливість арешту та примусового стягнення коштів із депозитів, рахунків у небанківських платіжних установах та електронних гаманців, а також не розраховувати на автоматичне зняття арештів у справах про стягнення значних сум.
Усім позивачам оновити шаблони позовів про стягнення коштів і не забувати про підтвердження рахунку.
IMPACTA LAW супроводжує клієнтів не лише під час судового розгляду, а й на стадії виконання рішень. Ми працюємо над тим, щоб зробити стягнення якнайбільш ефективним та оскаржуємо дії й бездіяльність виконавців, зокрема коли сформовані підходи судової практики створюють додаткові перешкоди для ефективного захисту.
Про одну з таких проблем ми писали у статті «Оскарження дій виконавця у зведеному виконавчому провадженні: чи виправданий підхід Верховного Суду?»
