Реформа засвідчує структурний перехід від ізольованої національної моделі до європейської архітектури ринку електричної енергії
Травень 2026
24 квітня 2026 року набрав чинності Закон України № 4834-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики".
Закон має стратегічне значення для євроінтеграції України та носить рамковий характер. Він закладає правову основу для поетапного переходу від ізольованої національної моделі функціонування ринків "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР) до інтеграції з торговими зонами держав-членів Європейського Союзу та держав – сторін Енергетичного Співтовариства через механізм єдиного market coupling .
Для учасників ринку рамкові положення Закону трансформуються у кілька ключових змін, що мають практичне значення.
ЄДИНЕ СПОЛУЧЕННЯ РИНКІВ
Умови єдиного сполучення ринків ґрунтуються на узгодженому поєднанні торгівлі електроенергією та використання міжзональної пропускної спроможності. У зв’язку з цим оновлене регулювання змінює підхід до її розподілу, адаптуючи модель міждержавних перетинів до міжзональної моделі.
Закон передбачає використання різних механізмів: явних аукціонів, неявних аукціонів та безперервного неявного розподілу. Ці механізми не взаємовиключні: вони можуть застосовуватися паралельно для одного міждержавного перетину.
Ключова зміна стосується короткострокових сегментів ринку. Для РДН та ВДР пропускна спроможність більше не розподіляється окремо, а визначається автоматично разом із торгівлею електроенергією на неявних аукціонах.
Водночас можливість отримання доступу до міждержавних перетинів через явні аукціони зберігається як загальний механізм розподілу поза межами єдиного сполучення ринків.
У межах інтеграції до сполучених ринків Україна також передбачає поетапне підключення до європейських платформ балансування. Це створює можливість для міждержавного балансування, підвищує загальну стійкість енергосистеми та сприяє розширенню кола учасників балансуючого ринку.
ДОСТУП ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПУЛУ ЛІКВІДНОСТІ
Українські учасники ринку отримають доступ до спільного європейського пулу ліквідності, де ціни формуються на прозорих і уніфікованих засадах. Застосування механізму market coupling забезпечує автоматичне спрямування транскордонних потоків електроенергії від зон із нижчими цінами до зон із вищими.
На практиці це відкриває ширший ціновий спектр, зокрема можливість торгівлі у періоди, коли в окремих зонах ЄС за умов профіциту відновлюваної генерації формуються нульові або від’ємні ціни. Для учасників ринку це створює додаткові можливості для більш ефективнішого планування закупівлі електроенергії та зниження її середньої вартості.
СКАСУВАННЯ ЦІНОВИХ ОБМЕЖЕНь
З 1 травня 2027 року під час функціонування єдиного сполучення ринків мінімальні та максимальні цінові обмеження (price caps) на РДН та ВДР не застосовуватимуться. Допускатиметься використання виключно технічних цінових меж, гармонізованих з правилами ЄС та таких, що не обмежують торгівлю.
РЕГУЛЯТОРНИЙ НАГЛЯД ТА РОЛЬ АСЕR
У міру підключення українських торгових зон до сполучених ринків оптові угоди з електричною енергією, укладені на українських майданчиках, включатимуться до загальноєвропейського режиму ринкового нагляду та розглядатимуться на рівні з операціями учасників інших держав ЄС.
У цій системі провідну роль відіграє ACER, яке в межах механізмів сполучення ринків:
визначає та затверджує граничні цінові параметри і методології, що застосовуються на ринку РДН та ВДР;
бере участь у формуванні та перегляді конфігурації торгових зон на регіональному рівні;
ухвалює рішення та рекомендації, обов’язкові для застосування в межах відповідних механізмів сполучення ринків.
Водночас Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) зберігає статус національного регуляторного органу та забезпечує:
регуляторний нагляд на внутрішньому ринку;
взаємодію та обмін інформацією з ACER;
виконання рішень ACER у межах, передбачених законодавством.
КОМПЛАЄНС ПРИ ЄДИНОМУ СПОЛУЧЕННІ РИНКІВ
Інтеграція до сполучених європейських ринків електроенергії також передбачає застосування правил REMIT, які встановлюють вимоги щодо доброчесності та прозорості оптової торгівлі. Зазначені правила спрямовані на запобігання інсайдерській торгівлі та маніпулюванню цінами, а також передбачають розкриття істотної ринкової інформації та звітування про операції.
На практиці це передбачає такі ключові вимоги:
реєстрацію як учасника оптового ринку та ідентифікацію в європейській системі нагляду шляхом отримання коду ACER;
організацію звітності щодо угод і заявок на оптових ринках;
запровадження базових внутрішніх процедур щодо роботи з інсайдерною інформацією та контролю торгової поведінки.
ОБМЕЖЕННЯ КОНКРУСНИХ ПРОЦЕДУР НА БУДІВНИЦТВО
Оновлене регулювання суттєво звужує застосування конкурсних процедур для будівництва нових генеруючих потужностей, установок зберігання енергії та реалізації заходів з управління попитом.
Починаючи з 1 травня 2027 року, конкурсні процедури застосовуватимуться лише у виняткових випадках – для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву потужності на територіях, визначених оператором системи передачі як дефіцитні. Таким чином, конкурси трансформуються з універсального механізму розвитку генерації у цільовий інструмент реагування на локальні дефіцити потужності.
Такий підхід передбачає застосування спеціальних механізмів забезпечення потужності, спрямованих на точкове залучення нових або існуючих ресурсів у випадках, коли ринкові сигнали є недостатніми для забезпечення прогнозованого попиту або належного рівня резерву потужності. Очікується, що такі механізми будуть далі деталізовані на рівні вторинного регулювання.
АГРЕГАЦІЯ, РЕАГУВАННЯ ПОПИТУ ТА ГНУЧКІСТЬ
Закон деталізує модель агрегації та участі агрегаторів у ринку електричної енергії, зменшуючи невизначеність у розмежуванні їхніх функцій з іншими учасниками ринку. Зокрема:
для незалежних агрегаторів встановлюється обмеження на виконання функції постачальника для споживачів, включених до складу агрегованої групи;
передбачається можливість передачі агрегатором відповідальності за баланс іншій стороні.
Додатково, Закон закріплює право споживачів і агрегаторів, у тому числі незалежних, брати участь у всіх сегментах ринку електричної енергії та наданні послуг гнучкості на рівних і недискримінаційних умовах з виробниками.
Оператори системи передачі й розподілу зобов’язані залучати агрегаторів до надання допоміжних послуг та послуг з гнучкості з урахуванням їхніх технічних можливостей. Водночас допускається запровадження компенсаційного механізму для покриття фактичних витрат інших учасників ринку, пов’язаних з активацією реагування попиту, за умови що така компенсація не обмежує участь агрегації в ринку.
Окремо Закон передбачає можливість закупівлі операторами системи розподілу послуг з гнучкості для забезпечення надійної та безпечної роботи розподільчих мереж, що створює додатковий попит на такі послуги на локальному рівні та розширює практичні можливості їх застосування.
ПЕРЕДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ
Закон уточнює підходи до передиспетчеризації та розширює коло ресурсів, які можуть використовуватися для забезпечення стабільності енергосистеми. Реагування попиту та установки зберігання енергії прямо визнаються повноцінними інструментами передиспетчеризації нарівні з генерацією. Відбір відповідних ресурсів здійснюється із застосуванням ринкових механізмів на прозорих і недискримінаційних умовах з можливістю участі всіх технологій, якщо це технічно можливо.
Неринкова передиспетчеризація допускається виключно як виняток – у разі відсутності або вичерпання ринкових інструментів, недостатньої конкуренції в окремій зоні мережі або за наявності структурних перевантажень, які не можуть бути ефективно усунуті ринковими засобами.
Законодавчі зміни вже заклали основу для об’єднання українського ринку електроенергії з європейським. Водночас для повноцінної роботи цієї моделі необхідні подальші кроки, зокрема розробка та ухвалення підзаконного регулювання, технічна інтеграція ринкових і мережевих процесів, а також врегулювання окремих зовнішніх регуляторних питань, зокрема пов’язаних із застосуванням CBAM.
З урахуванням цих факторів орієнтовною датою запуску механізмів market coupling наразі розглядається 1 січня 2028 року або 1 січня 2029 року – залежно від темпів нормативної імплементації та рівня технічної готовності.
