Закон запроваджує системні зміни житлових правовідносин, маючи на меті усунути давні неефективності в управлінні, використанні та оновленні житлового фонду. Він створює правову основу для комплексного аудиту житлових активів і модернізує застарілі підходи до житлової політики. Одним із ключових елементів реформи є забезпечення реалізації права на житло для пріоритетних соціальних груп, зокрема військовослужбовців та працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, через оновлені механізми державної підтримки.

Закон також запроваджує нові комплексні інструменти на ринку житла, включаючи створення Єдиного житлового реєстру, який планується використовувати для аналізу, систематизації та моніторингу житлової інформації в різних секторах. Схеми оренди з правом викупу, револьверний житловий фонд і механізми державно-приватного партнерства також належать до інструментів, передбачених Законом. Ці механізми спрямовані на підвищення прозорості, доступності житла та довгострокової стійкості житлового сектору.