Закон спрямований на підвищення привабливості України як проарбітражної юрисдикції шляхом гармонізації національного законодавства зі стандартами Типового закону ЮНСІТРАЛ, розширення компетенції міжнародного комерційного арбітражу та створення законодавчого підґрунтя для розгляду інвестиційних спорів.
Травень 2026
28 квітня 2026 року Верховна Рада України проголосувала за прийняття законопроєкту № 12141 «Про внесення змін до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу». Закон вже підписаний Президентом України, офіційно опублікований і набрав чинності 21 травня 2026 року під № 4856-IX.
КЛЮЧОВІ ЗМІНИ
1. Розширення арбітровності спорів
Попередня редакція Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (надалі – Закон про МКА) у статті 1(2) передбачала три категорії спорів, які можуть бути передані на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
Одна із таких категорій – це спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків. Відповідно до попередньої редакції Закону про МКА такі спори вважалися арбітровними лише за умови, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
З прийняттям нового Закону критерії арбітровності таких спорів додатково розширюються до «критеріїв міжнародності» арбітражу, закріплених у статті 1(3) Типового закону ЮНСІТРАЛ, а саме:
одне з наступних місць знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні підприємства:
- місце арбітражу, якщо воно визначено в арбітражній угоді або відповідно до неї;
- будь-яке місце, в якому повинна бути виконана значна частина зобов'язань, що виникають із договірних або інших цивільно-правових відносин;
- місце, з яким найбільш тісно пов'язаний предмет спору, або
сторони явно домовились про те, що предмет арбітражної угоди пов'язаний більш ніж з однією державою.
Новий Закон також уточнює, що наявність комерційного підприємства визначається станом на момент укладення арбітражної угоди.
⚠ Важливо: зворотна дія внесених змін
Зазначені зміни поширюються також на арбітражні угоди, укладені до набрання чинності новим Законом.
Таким чином, арбітражні угоди щодо спорів, які не могли бути передані на розгляд міжнародного комерційного арбітражу згідно з попереднім регулюванням, після набрання чинності цим Законом є дійсними та виконуваними у тій мірі, в якій вони відповідають новому регулюванню. Відтак, сторони наразі мають належні правові підстави для ініціювання міжнародного арбітражу на підставі таких арбітражних угод.
Водночас Закон не містить прямої вказівки щодо судових / арбітражних рішень по суті спорів, вже винесених за правилами арбітровності, передбаченими попередньою редакцією Закону про МКА. За відсутності такого уточнення в новому Законі можна дійти висновку, що його дія не поширюється ретроспективно на такі судові / арбітражні рішення.
2. Оновлена редакція Закону про МКА застосовується до арбітражних проваджень за участі інвестора та держави і створює правову основу для інвестиційного арбітражу в Україні
Фундаментальною зміною, запровадженою новим Законом, є фактичне розмивання традиційного розмежування між інвестиційним та комерційним арбітражем шляхом віднесення інвестиційних спорів до сфери регулювання комерційного арбітражу.
Відтепер новий Закон дозволяє передавати на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спори за участю інвестора (або іншого учасника інвестиційної діяльності) та держави (її органів та установ) або міжурядової організації, у зв'язку із здійсненням інвестиційної діяльності на території України чи іншої держави.
Підставою для передачі таких спорів до міжнародного комерційного арбітражу може бути міжнародний договір, закон України або інший нормативно-правовий акт, угода сторін, що міститься у контракті чи іншому документі.
Фактично реформа створює механізм, який надає можливість державам та іноземним інвесторам обирати Україну як місце арбітражу, що адмініструється за різними арбітражними регламентами (як інституційними, так і ad hoc). Тим самим новий Закон спрямований на посилення потенціалу України як нейтрального форуму для вирішення інвестиційних спорів у регіоні.
Відповідні зміни також були внесені до Додатка № 1 до Закону про МКА – Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (надалі – МКАС при ТПП України). Зміни передбачають, що зазначені інвестиційні спори тепер можуть розглядатися саме МКАС при ТПП України — постійно діючою арбітражною установою в Україні.
Для заохочення використання постійно діючих арбітражних установ України у вирішенні інвестиційних спорів новим Законом доручено Кабінету Міністрів України:
при підготовці нових двосторонніх інвестиційних договорів (BIT) та угод про вільну торгівлю з інвестиційними положеннями, а також при перегляді чинних угод, передбачати МКАС при ТПП України як одну з опцій для вирішення інвестиційних спорів;
рекомендувати державним підприємствам та установам включати до зовнішньоекономічних договорів арбітражні застереження, які б передбачали національні постійно діючі арбітражні установи як одну з опцій для вирішення інвестиційних спорів.
Водночас українське процесуальне законодавство не адаптоване до інвестиційного арбітражу. Відтак повноцінна імплементація підходу, запровадженого новим Законом, все ще потребує внесення відповідних змін до процесуальних норм (зокрема для врегулювання питань, пов’язаних із формою арбітражної угоди для цілей судових проваджень після завершення арбітражу).
3. Розмежування функцій сприяння арбітражу
Попередньою редакцією Закону про МКА передбачалось зосередження всіх функцій сприяння арбітражу з призначення, відводу і припинення повноважень (мандата) арбітра в руках Президента ТПП України.
Внесені зміни тепер розмежовують органи, що здійснюють такі функції сприяння арбітражу, залежно від типу арбітражного провадження. Відповідно до нового Закону, в арбітражі ad hoc ці функції, як і раніше, здійснює Президент ТПП України. В інституційному арбітражі (з місцем арбітражу в Україні) за різними арбітражними регламентами як національних, так і іноземних арбітражних установ, такі функції віднесено до компетенції органу, визначеного регламентом відповідної арбітражної установи.
Таким чином, запроваджені новим Законом зміни відкривають можливість внесення змін до Регламенту МКАС при ТПП України.
Реформа є позитивним кроком уперед, але водночас потребує подальшого вдосконалення процесуального законодавства України.
АВТОРИ
Олена Перепелинська
Партнер
Кристина Хріпкова
Радник
Анна Козирєва
Старший юрист
Христина Погорецька
Юрист