З 1 липня 2026 року в Україні застосовуються оновлені правила автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, спрямовані на імплементацію стандарту CRS 2.0. Перший обмін за новими правилами відбудеться вже у 2027 році.
Оновлення має значення не лише для банків та інших фінансових установ. Воно також стосується українських компаній з іноземними рахунками, міжнародних груп компаній та фізичних осіб, які мають рахунки за кордоном.
Що передбачає CRS 2.0?
CRS 2.0 – це оновлення правил в межах вже існуючого стандарту міжнародного автоматичного обміну інформацією CRS.
Ключові зміни стосуються трьох напрямів: розширення охоплення цифрових фінансових продуктів, уточнення процедур належної перевірки клієнтів та деталізація інформації, яка включається до звітності.
1. Цифрові фінансові продукти: розширення сфери CRS
Однією з найбільш суттєвих змін є включення до стандарту CRS категорій, пов’язаних із цифровими фінансами, щодо яких тепер теж буде здійснюватися обмін інформацією. Сюди належать:
електронні гроші та їх аналоги, які відповідають установленим критеріям;
цифрові фіатні валюти, що випускаються центральними банками; та
інші окремі віртуальні активи.
Проте не кожен віртуальний актив чи цифровий гаманець автоматично підпадає під звітування: необхідно оцінювати конкретний продукт та відповідність установленим критеріям.
Також розширено перелік установ, які можуть бути зобов’язані збирати фінансову інформацію та передавати її на обмін – це стосується насамперед установ, які утримують електронні гроші і цифрові фіатні валюти, а також інвестиційних компаній, які працюють з віртуальними активами. Як результат, ці зміни очікувано призведуть до розширення обсягу фінансової інформації, яка стане відома податковим органам.
! Важливо – CRS 2.0 не запроваджує універсального автоматичного звітування про всі криптовалютні рахунки, хоча така інформація й може враховуватися для цілей CRS 2.0. Міжнародний обмін інформацією про криптовалютні рахунки регулюється окремою угодою CARF, за якою перший збір інформації відбудеться за 2026 рік і перший автоматичний обмін між державами-учасниками угоди має відбутися у 2027 році. Однак наразі Україна не є учасником угоди CARF.
2. Уточнення правил ідентифікації клієнтів та перевірки рахунків
Оновлений порядок передбачає зміни до процедур належної перевірки, які фінансові установи застосовують для встановлення статусу власників рахунків і визначення підзвітних осіб.
Зокрема, уточнено вимоги до перевірки документів самостійної оцінки (self-certification) та документальних підтверджень наданої інформації. Оновлені правила прямо передбачають окремі обставини, за яких отримані фінансовою установою від клієнта відомості можуть вважатися неточними або недостовірними – до них належать, зокрема:
наявність обґрунтованих сумнівів щодо податкового резидентства особи при наявності податкового резидентства в юрисдикціях, де його можна отримати у зв’язку з високоризиковими програмами громадянства / інвестицій;
відсутність ІПН у документі самостійної оцінки, хоча у юрисдикції податкового резидентства він присвоюється;
отримання фінансовою установою інформації, що суперечить наданим відомостям в документах самостійної оцінки.
Це має значення, зокрема, для клієнтів, які користуються рахунками в кількох юрисдикціях, декларують кілька податкових резидентств або відкривають рахунки через іноземні компанії. Наприклад, уточнюється, що необхідно подати інформацію про всі юрисдикції податкового резидентства без урахування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
3. Більше деталізації у звітності
Зміни також розширюють і уточнюють перелік відомостей, які мають включатися до звітності про підзвітні рахунки.
Серед іншого, оновлені правила передбачають відображення додаткових відомостей щодо:
факту надання документів самостійної оцінки власниками рахунків / підзвітними особами;
чи є підзвітний рахунок спільним та кількість співвласників;
способу здійснення контролю над організацією;
виду рахунку та його статусу як існуючого або нового;
структури власності в капіталі певних інвестиційних компаній.
4. Період застосування нових правил
Оновлення CRS очевидно застосовується до рахунків, які відкриватимуться після набрання чинності новими правилами, однак не обмежується ними. Воно також передбачає механізми перевірки раніше відкритих рахунків, які підпадають під звітування внаслідок розширення сфери застосування CRS.
Для таких рахунків встановлено спеціальні строки перевірки:
до 31 грудня 2026 року – для рахунків фізичних осіб із високою вартістю (понад 1 мільйон доларів США), які потрапили до сфери CRS унаслідок змін. Перший обмін щодо таких рахунків відбудеться у 2027 році;
до 31 грудня 2027 року – для відповідних рахунків фізичних осіб із низькою вартістю (до 1 мільйона доларів США включно). Перший обмін щодо таких рахунків відбудеться у 2028 році.
Для окремих рахунків компаній та інших організацій (партнерства, трасти, фонди тощо) передбачено спеціальні перехідні умови. Зокрема, за загальним правилом, вони можуть не підлягати перевірці, виявленню або звітуванню як підзвітні рахунки доки їхній сукупний залишок або вартість не перевищить еквівалент 250 тисяч доларів США.
5. Що це означає для приватних клієнтів та бізнесу?
Власникам іноземних рахунків і міжнародних структур варто врахувати зміни вже зараз. CRS 2.0 може призвести не лише до розширення обсягу інформації, що передається податковим органам у межах автоматичного обміну, а й до зміни класифікації окремих іноземних структур для цілей CRS. Це, своєю чергою, може спричинити додаткові обов’язки щодо перевірки та звітування, а також створити комплаєнс-ризики.
Тож що важливо?
Для фізичних осіб, які користуються іноземними фінансовими сервісами, важливо:
визначитися із країною податкового резидентства тасформувати пакет документів, яким можна підтвердити цю інформацію. Особливо це актуально для українців, які переїхали за кордон протягом останніх п’яти років, а також осіб, які декларують декілька податкових резидентств;
переконатися в актуальності ідентифікаційних даних, повідомлених фінансовій установі (банкам, платіжним організаціям тощо), та за потреби оновити їх.
Для приватних трастових структур (трасти, фонди тощо), холдингових компаній та інших міжнародних корпоративних структур (включно з КІК) варто проаналізувати:
чи не змінилася класифікація іноземних компаній і трастів в межах CRS, що могло б призвести до зміни їх статусу як фінансової чи нефінансової установи та вплинути на обов’язок цієї структури звітувати і порядок звітування про підконтрольні активи і контролюючих осіб;
як класифікуються рахунки іноземних юридичних осіб, які відомості про контролюючих осіб наявні у фінансових установ та чи узгоджуються вони з актуальною інформацією про структуру власності.
