У вересні 2026 КМУ було схвалено на передано на розгляд до Верховної Ради України законопроєкт № 16035 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення" (далі – Законопроєкт), згідно з яким КМУ пропонує суттєво оновити правила трансфертного ціноутворення (далі - ТЦУ), викладені у Податковому кодексі України (далі – ПКУ).
Остаточна редакція змін до ПКУ наразі невідома, однак направлення Законопроєкту в поточній редакції на розгляд до Верховної Ради України вже слугує для платників податків сигналом того, що сфера застосування правил ТЦУ в Україні буде розширена. З огляду на це, уже зараз платникам податків варто оцінити господарські операції з пов'язаними резидентами, які мають збитки, та пов'язаними резидентами, які застосовують спецрежим Дія Сіті, на предмет їх потенційної відповідності принципу "витягнутої руки".
При цьому, серед запропонованих оновлень платникам податків варто додатково звернути увагу на наступні потенційні зміни:
Планується замінити концепцію "розумної економічної причини (ділової мети)" на концепцію "комерційної раціональності"
Зміни передбачають застосування концепції "комерційної раціональності" замість концепції "розумної економічної причини" (ділової мети).
Нагадаємо, що концепція "розумної економічної причини (ділової мети) полягає в тому, що операція має оцінюватися на предмет наявності економічного ефекту (приріст або збереження активів / їх вартості або принаймні створення умов для цього).
Водночас, нова концепція вимагає від платника податків пояснити економічну вигоду, отриману в результаті здійснення контрольованої операції порівняно з неконтрольованими операціями, які були реально доступними альтернативами такій контрольованій операції на момент її здійснення.
Тобто, нова концепція вимагає ширшого і більш ґрунтовного аналізу, бо платнику податків необхідно порівнювати економічні вигоди фактично здійсненої операції з вигодами / втратами в рамках альтернативних операцій.
Планується скасувати фінансові критерії для визнання операцій контрольованими
Фінансові критерії (150 млн. грн та 10 млн. грн) для визнання операцій контрольованими можуть бути скасовані.
Натомість передбачається, що Мінфін має затвердити окремий порядок, яким будуть визначені:
Вартісні критерії для операцій, які не підлягають відображенню в ТЦУ документації
Вартісні критерії або типи операцій, що становлять вищий або нижчий рівень ризику з точки зору ТЦУ
Порядок відображення і документування таких операцій.
Тобто, в результаті запланових змін можливим є збільшення кількості операцій, які визнаватимуться контрольованими, що в свою чергу призведе до зростання додаткового адміністративного навантаження на платників податків.
Планується розширити види операцій, які визнаватимуться контрольованими
Законопроєктом передбачається, що до контрольованих операцій будуть віднесені, зокрема, але не виключно:
Операції резидента з пов'язаними резидентами, які мають збитки понад 3 мільйони євро за попередній звітний рік
Операцїі резидента з пов’язаними особами – резидентами, які використовують переваги преференційних податкових режимів, визначених у розділі ІІІ ПКУ, зокрема спецрежим Дія Сіті
Операції між постійним представництвом нерезидента та пов'язаними особами такого нерезидента в Україні або за її межами
Операції між декількома постійним представництвом нерезидента в Україні або за її межами
Операції між резидентом України та його постійним представництвом за межами України
Операції, внаслідок яких відбувається зміна строків виконання зобов’язань, яка в свою чергу призводить до зміну теперішньої (справедливої) вартості таких зобов’язань в розумінні ПСБО / МСФЗ
Планується виокремити штрафи за порушення принципу "витягнутої руки" в окремий блок відповідальності та впровадити їх градацію
Наразі платники податків у випадку порушення принципу "витягнутої руки", що призводить до донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, несуть ризик застосування загальних штрафів у розмірі 10 %, 25 % або 50 % (повторність).
Змінами заплановано фактичне зменшення розміру штрафів шляхом виокремлення порушень принципу "витягнутої руки" в окремий блок. В результаті, в залежності від виду порушення та наявності обтяжуючих обставин розмір штрафу за порушення вказаного принципу становитиме 7 %, 10 % або 15 %.
При цьому, серед обтяжуючих обставин пропонується закріпити, зокрема, але не виключно, наступні:
Недостовірне розкриття фактів або нерозкриття певних фактів в поданій ТЦУ документації
Вибір платником податків зіставних операцій / компаній, якщо такий вибір обумовлений ідентифікацією контрольованої операції у відповідності до договірних умов, а не у відповідності до фактичних обставин її проведення, і орган ДПС при її ідентифікації змушений керуватися фактичними обставинами її проведення
Нерозкриття платником податків процесу вибору зіставних операцій / компаній.
Планується збільшити строк для надання ТЦУ документації на запити органів ДПС, а також змінити порядок надсилання таких запитів
Законопроєкт передбачає, що строк для надання ТЦУ документації на запит органу ДПС становитиме 60 календарних днів з дати отримання запиту (наразі такий строк становить 30 календарних днів).
Окрім цього, запити про надання ТЦУ документації надсилатиме не лише ДПС України, а й інші органи ДПС за погодженням з ДПС України. Так, великим платникам податків запити надходитимуть саме від ДПС України, а іншим платниками податків - від локальних органів ДПС.
Планується розширити застосування концепції "конструктивних дивідендів"
Наразі "конструктивні дивіденди" виникають, зокрема у випадку перевищення / заниження вартості товарів / робіт / послуг понад суму / порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки".
На відміну від чинної редакції ПКУ очікувані зміни передбачають, що до "конструктивних дивідендів" будуть відноситися:
будь-які операції, які призводять до недоотримання доходів або завищення витрат внаслідок невідповідності принципу "витягнутої руки"
невизнані податковим органом фактично здійснені контрольовані операції через (i) відсутність альтернативних варіантів та (ii) доведення податковим органом того факту, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах і діють комерційно раціонально, не здійснили б такої операції.
В результаті, для платників податків також очікується збільшення кількість потенційних випадків для донарахування податку на доходи нерезидентів джерелом походження з України
АВТОРИ
