23 червня 2026 року Закон України № 4888-IX "Про публічні закупівлі" ("Закон") був підписаний Президентом України. Закон запроваджує нову модель регулювання публічних закупівель та спрямований на наближення українського законодавства до стандартів ЄС.
Прийняття Закону є комплексним оновленням системи публічних закупівель та важливим етапом її наближення до стандартів ЄС. Закон замінює чинний Закон № 922-VIII, переглядає вартісні межі та способи закупівель, запроваджує динамічні системи закупівель, оновлює правила укладення рамкових угод і внесення змін до договорів, а також посилює вимоги щодо локалізації виробництва.
Зміни впроваджуватимуться поетапно. Частина з них уже впливає на виконання чинних договорів - наприклад оновлені вимоги щодо локалізації застосовуватимуться з 24 серпня 2026 року, проте повний перехід на нову модель закупівель відбудеться 24 березня 2027 року.
Нижче ми розглядаємо ключові положення Закону та їх практичне значення для замовників і учасників публічних закупівель.
НОВА АРХІТЕКТУРА СПОСОБІВ ЗАКУПІВЕЛЬ
Закон № 922-VIII передбачав три конкурентні процедури закупівель: відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог. Як виняток застосовувалася переговорна процедура закупівлі.
Нова редакція Закону зберігає зазначені процедури та водночас розширює їх перелік, запроваджуючи:
інноваційне партнерство – для випадків закупівлі товарів, робіт та/або послуг, що включають інноваційні рішення або технології, якщо відповідну потребу неможливо або недоцільно задовольнити наявними на ринку товарами, роботами чи послугами; та
конкурентну процедуру з переговорами – для випадків якщо попередні відкриті торги не призвели до укладення публічного договору через невідповідність тендерних пропозицій вимогам щодо предмета закупівлі або невідповідність учасників установленим кваліфікаційним вимогам. Така процедура також може застосовуватися для закупівлі товарів, робіт і послуг із готовим проєктом їх виконання або надання.
Крім того, переговорна процедура закупівлі збережена у трансформованому вигляді та передбачена під назвою "переговорна процедура без попередньої публікації".
Також запроваджено три нові способи закупівель: закупівлі для укладення зарезервованого контракту, закупівлі із застосуванням динамічної системи закупівель та спільні закупівлі. Положення щодо зарезервованих контрактів вводяться в дію з дня набрання чинності окремим законом про їх врегулювання.
ВАРТІСНІ МЕЖІ ТА ПРИВ’ЯЗКА ДО ЄВРО
Закон встановлює вартісні межі в євро без урахування ПДВ. Їх гривневий еквівалент визначатиметься за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня року, в якому проводиться закупівля.
Залежно від категорії замовника встановлюються такі мінімальні вартісні межі для обов’язкового застосування способів закупівель:
для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних органів соціального страхування, а також юридичних осіб та їх об’єднань, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, – 10 000 євро для товарів і послуг, та 40 000 євро для робіт;
для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, – 20 000 євро для товарів і послуг, та 110 000 євро для робіт.
Закупівлі товарів і послуг вартістю до 2 000 євро та робіт вартістю до 5 000 євро можуть здійснюватися без використання електронної системи закупівель та без оприлюднення звіту. Для закупівель між цими сумами та відповідною вартісною межею Закон передбачає запит пропозицій у межах динамічної системи закупівель, використання електронної системи або, у визначених випадках, закупівлю без її використання з оприлюдненням звіту.
ПЛАНУВАННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ
Закон запроваджує нові вимоги до планування закупівель:
у річному плані додатково зазначатимуться скорочене найменування замовника, контактні особи та засоби зв’язку, а для рамкової угоди – строк її дії;
у разі залучення централізованої закупівельної організації або проведення спільної закупівлі у плані зазначатимуться відомості про організацію або іншого замовника, який проводитиме закупівлю;
очікувана вартість має бути актуальною на момент оголошення закупівлі та охоплювати всі витрати виконавця, які можуть бути включені до ціни договору, зокрема винагороди, виплати та комісії. Методику її визначення затвердить Кабінет Міністрів України;
усні та інші ринкові консультації, проведені поза електронною системою, необхідно фіксувати письмово або за допомогою аудіо- чи відеозапису. Учаснику, залученому до підготовки закупівлі, може бути відмовлено в участі лише тоді, коли його конкурентну перевагу неможливо усунути іншим способом, та після надання йому можливості довести відсутність спотворення конкуренції.
РАМКОВІ УГОДИ
Закон суттєво розширює застосування рамкових угод:
рамкові угоди поширюватимуться не лише на товари та послуги, а й на роботи;
рамкову угоду можна буде укласти за результатами будь-якої процедури закупівлі, зокрема інноваційного партнерства, конкурентної процедури з переговорами та переговорної процедури без попередньої публікації;
рамкову угоду можна буде укласти з одним або кількома суб’єктами господарювання. Обов’язкова участь щонайменше трьох постачальників більше не вимагатиметься;
загальний строк дії рамкової угоди, як і раніше, становитиме не більше чотирьох років. Водночас у виняткових випадках допускатиметься довший строк, якщо це зумовлено предметом закупівлі та належно обґрунтовано замовником у тендерній документації.
Рамкова угода може укладатися з одним або кількома суб’єктами господарювання. Якщо рамкову угоду укладено з одним постачальником, публічні договори укладатимуться в межах визначених нею умов. Замовник зможе запропонувати постачальнику через електронну систему закупівель доповнити подану ним тендерну пропозицію, однак такі доповнення не повинні істотно змінювати умови рамкової угоди або суперечити їм.
Для рамкових угод із кількома постачальниками передбачено три моделі укладення договорів:
Перша модель – без нового відбору. Вона застосовується, якщо рамкова угода вже містить усі умови постачання товарів, виконання робіт або надання послуг, а також об’єктивний механізм визначення постачальника, з яким буде укладено конкретний договір.
Друга модель – змішана. Частина договорів може укладатися без нового відбору, а частина – через відбір серед учасників рамкової угоди. Така модель можлива лише тоді, коли вона була передбачена тендерною документацією та самою рамковою угодою.
Третя модель – відбір серед учасників рамкової угоди. Вона застосовується, якщо в рамковій угоді визначені не всі умови виконання. У такому разі замовник проводить відбір через електронну систему із застосуванням електронного аукціону. Критеріями можуть бути ціна, вартість життєвого циклу або ціна разом з іншими критеріями, пов’язаними з предметом закупівлі. Якщо пропозицію подав лише один учасник, аукціон не проводиться, а такий учасник може бути визначений переможцем.
Загальна вартість договорів, укладених замовником за рамковою угодою, не може перевищувати визначену ним очікувану вартість такої угоди.
ДИНАМІЧНІ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ ТА ЕЛЕКТРОННИЙ МАРКЕТПЛЕЙС
Закон запроваджує динамічну систему закупівель – повністю електронний спосіб закупівлі товарів, робіт і послуг, характеристики яких є загальнодоступними на ринку та можуть бути стандартизовані.
Динамічна система закупівель функціонуватиме у два етапи:
на першому етапі створюється система та проводиться кваліфікаційний відбір кандидатів;
на другому етапі здійснюється закупівля серед кваліфікованих кандидатів шляхом конкурентного відбору або запиту пропозицій.
Динамічна система закупівель залишається відкритою для приєднання нових кандидатів протягом усього строку її дії.
Електронний маркетплейс є способом проведення другого етапу динамічної системи закупівель, створеної централізованою закупівельною організацією, визначеною Кабінетом Міністрів України. Закупівля через електронний маркетплейс здійснюється шляхом запиту пропозицій серед кваліфікованих кандидатів.
КВАЛІФІКАЦІЯ УЧАСНИКІВ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ
Закон загалом зберігає підхід до встановлення кваліфікаційних критеріїв для учасників процедур закупівель, а також порядок самостійного декларування відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі.
Для підтвердження спроможності учасника виконати договір замовник може встановити вимоги щодо наявності:
обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
працівників або інших залучених осіб відповідної кваліфікації;
досвіду виконання аналогічних договорів;
фінансової спроможності.
Такі вимоги повинні бути пов’язані з предметом закупівлі та відповідати її обсягу.
Максимальний розмір річного доходу, який замовник може вимагати від учасника, залежатиме від вартості закупівлі:
для закупівель, вартість яких не перевищує встановлений Законом поріг, – не більше очікуваної вартості закупівлі або відповідного лота;
для закупівель, вартість яких перевищує цей поріг, – не більше подвійної очікуваної вартості закупівлі або відповідного лота.
Для рамкових угод фінансова спроможність визначатиметься з урахуванням очікуваної вартості публічних договорів, які виконуватимуться одночасно. Якщо визначити таку вартість неможливо, враховуватиметься загальна очікувана вартість рамкової угоди.
Перелік підстав для відмови в участі доповнено такими підставами:
отримання конкурентної переваги внаслідок участі у підготовці закупівлі, якщо її неможливо усунути в інший спосіб;
наявність конфлікту інтересів, який неможливо врегулювати за допомогою інших заходів.
Відсутність більшості підстав для відмови учасник підтверджуватиме шляхом самостійного декларування в електронній системі закупівель. Строк для подання переможцем підтвердних документів скорочено з 10 до 8 днів із дня оприлюднення повідомлення про намір укласти публічний договір.
ЛОТУВАННЯ, ВАРІАНТИ ТА ЗМІШАНИЙ ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ
Чинний Закон № 922-VIII вже передбачає можливість поділу предмета закупівлі на окремі лоти. Водночас новий Закон деталізує регулювання лотизації, уточнюючи правила формування лотів, вимоги до їх опису та порядок проведення закупівлі щодо окремих частин предмета закупівлі.
Для закупівель товарів і послуг вартістю понад 20 тисяч євро та робіт вартістю від 80 тисяч євро замовник, який не поділяє предмет закупівлі на лоти, повинен обґрунтувати своє рішення в тендерній документації.
Для закупівель товарів і послуг вартістю понад 140 тисяч євро та робіт вартістю від 5,404 мільйона євро замовник може обмежити кількість лотів, за якими один учасник може бути визначений переможцем. Умови такого обмеження та порядок визначення відповідних лотів повинні бути встановлені в тендерній документації на підставі об’єктивних і недискримінаційних критеріїв.
Для закупівель вартістю від 140 тисяч євро для товарів і послуг та від 5,404 мільйона євро для робіт замовник може дозволити учасникам подавати варіанти – альтернативні тендерні пропозиції з іншими технічними характеристиками. Варіант повинен відповідати мінімальним вимогам замовника та бути пов’язаним із предметом закупівлі. Один учасник може подати лише один варіант.
Закон також запроваджує поняття змішаного предмета закупівлі, який одночасно включає товари, роботи та/або послуги. Такий предмет визначатиметься за такими правилами:
якщо закупівля включає товари та послуги – за складовою з вищою очікуваною вартістю;
якщо закупівля включає роботи разом із товарами та/або послугами – за складовою, яка є основною для виконання договору та досягнення результату закупівлі.
Якщо змішаний предмет включає складові, на які поширюється та не поширюється дія Закону, закупівля здійснюватиметься за Законом, якщо придбати такі складові окремо неможливо. Формування змішаного предмета закупівлі з метою уникнення застосування Закону заборонено.
ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ ТА ЙОГО ЗМІНА
Закон деталізує випадки, коли публічний договір або рамкова угода можуть бути змінені без проведення нової закупівлі. Зокрема, допускаються:
зміни ціни або інших умов у випадках і порядку, заздалегідь передбачених договором або рамковою угодою;
закупівля додаткових товарів, робіт або послуг у того самого постачальника за встановлених Законом умов;
зміни, спричинені обставинами, які сторони не могли передбачити під час укладення договору;
заміна постачальника внаслідок правонаступництва;
незначні зміни ціни та інші зміни, які не є суттєвими.
Зміна публічного договору є суттєвою, якщо внаслідок її внесення зміст договору істотно відрізнятиметься від його початкових умов. Зокрема, суттєвою є зміна, яка:
могла б вплинути на коло учасників або результат закупівлі;
змінює баланс інтересів сторін на користь постачальника у спосіб, не передбачений початковим договором;
розширює предмет договору;
призводить до заміни постачальника поза випадками правонаступництва, передбаченими Законом.
Якщо виникає необхідність у внесенні суттєвих змін, замовник повинен розірвати публічний договір і здійснити нову закупівлю.
ЛОКАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
З 24 серпня 2026 року до 31 грудня 2032 року вимоги щодо локалізації застосовуватимуться до закупівлі визначених Законом товарів, у тому числі товарів у складі робіт або послуг, якщо їх вартість у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 1 млн грн. Під час закупівлі робіт або послуг цей поріг визначатиметься окремо щодо кожної позиції товару, що входить до складу предмета закупівлі.
Мінімальний ступінь локалізації становитиме:
у 2026 році – 30%;
у 2027 році – 35%;
з 2028 року до 31 грудня 2032 року – 40%.
Вимоги поширюються, зокрема, на генераторні установки, трансформатори, окремі транспортні засоби, залізничний рухомий склад, насоси, компресори, промислове та будівельне обладнання й інші визначені Законом товари.
Товар може бути закуплений лише за умови, що він безпосередньо включений до переліку локалізованих товарів, а заявлений ступінь локалізації підтверджений Міністерством економіки. Підтвердження здійснюватиметься за умови виконання виробником установлених технологічних операцій.
Міністерство економіки формуватиме реєстр недоброчесних виробників, які надали недостовірну інформацію для включення товарів до переліку локалізованих товарів. Замовникам заборонятиметься закуповувати товари таких виробників, у тому числі у складі робіт або послуг.
Договори про закупівлю повинні передбачати відповідальність за порушення вимог локалізації. Зокрема, за надання постачальником недостовірної інформації або постачання товару, який не відповідає заявленому ступеню локалізації, встановлюються штрафні санкції у розмірі 15% вартості відповідного товару.
ВОЄННИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬ
Закон зберігає можливість КМУ встановлювати окремі правила закупівель під час воєнного стану та протягом 90 днів після його завершення.
З 24 березня 2027 року для закупівель без використання електронної системи:
звіт оприлюднюватиметься протягом 10 робочих днів, якщо вартість без ПДВ становить від 2 тис. євро для товарів і послуг або від 5 тис. євро для робіт;
для закупівель від 10 тис. євро для товарів і послуг та від 40 тис. євро для робіт вартість предмета закупівлі визначатиметься за методикою КМУ.
Закон істотно змінює правила публічних закупівель, наближаючи їх до стандартів ЄС. З огляду на поетапне введення змін замовникам та учасникам варто вже зараз оцінити їхній вплив на поточні договори та завчасно підготувати внутрішні процедури й закупівельну документацію до нових вимог.


